Продовження імені

З Дніпра нічного світанкова мла
Вже напливла нечутною ходою,
На тишу вулиць мовчазних лягла
Пахучою досвітньою росою.
У час такий замріяність моя
Відкинула умовності закони:
Стою з тобою наодинці я,
Вербово-тополиний мій Херсоне.
Тебе смаглявим нарекли пісні,
Вдягли у шати кучеряво-білі.
Ти- пароплавом видишся мені,
Відбитим назавжди в дніпровій хвилі.
У всьому маєш свій відмінний зміст-
Потвердять бетоновані причали:
На карті світу небагато міст,
Щоб два порти собою об'єднали.
Херсоне мій! Своїх дочок збери,-
Чи не тому вони квітують маєм,
Що пестять груди їх морські вітри,
А плечі вітер степу обіймає.
Поглянь, світання голосне встає,
Встає в ході синів твоїх русявих,
Щоб ти їм'я продовжував своє
В тканинах, у комбайнах, пароплавах.
Я хочу, щоб твоя плавба стрімка
Достойно в течію державну влилась,
Щоб лан земний і широчінь морська
Завжди твоїм автографом гордилась...

Спогад

Містом закутий стодзвонним,
Згадую й досі щодня,
Як у степу під Херсоном
Пахне гаряча стерня.

В’ються дороги широкі,
Стоптані безліччю ніг.
День задивився стоокий
В райдугу згадок моїх.

В золоті хмар попереду,
М’яко встеляючи путь,
Жовтих небес ожереди
Вечір серпневий ведуть.

Стомлені спекою днини,
Тихою повінню снів,
Не замовкають долини
В дзвоні рясних цвіркунів.

А як прокинешся рано,
Вийдеш на свіжість росин –
Ген оксамитять тумани
Зелень дніпровських низин

Сонце не встало ще,
Спокій стелиться в ранній імлі...
Сплять кавуни смуглобокі
В теплих долонях землі.

Де степи і Дніпро обнялись

І коли я тебе залишаю
І рушаю в далекі порти –
Маяками таврійського краю
Всі дороги озорюєш ти.
Біле місто моє наддніпров’я,
Я на тебе тримаю штурвал,
Ти мене вkчарувала любов’ю,
Мого серця незмінний причал.

Херсоне,
В небесах твоїх сині світанки,
Херсоне,
Хай твої пломеніють вогні,
Хай стрічають братів
Чарівні тавричанки,
І дарують любов, і дарують пісні.

Знов шумлять мені за далиною
Світлі парки твої і сади,
Твоє небо завжди наді мною,
Твої зорі зі мною завжди.

І коли я широти долаю,
Я горжуся, що з нами він скрізь,
Ніжний вітер таврійського краю,
Де степи і Дніпро обнялись.

Херсоне,
В небесах твоїх сині світанки,
Херсоне,
Хай твої пломеніють вогні,
Хай стрічають братів
Чарівні тавричанки,
І дарують любов, і дарують пісні.

top^^