Херсон - у енциклопедії Брокгауза та Ефрона
Херсон - губернське місто Херсонської губернії, на правому березі р. Дніпра і його притоки Кошовій, біля впадання Дніпра в Дніпровський лиман. В 1737 р. генералом Румянцевим, батьком Задунайського, було закладено фортецю Александр-шанц, незабаром зруйнована; в 1778 р. улаштована верф, найменована Херсоном. З 1784 р. Херсон був повітовим містом Єкатеринославського, з 1793 р. - Вознесенського намісництва; в 1796 р. увійшов до складу відновленої Новоросійської губернії, в 1802 р. зроблений повітовим містом Миколаївської губернії, з 1803 р. - губернським містом Херсонської губернії; в 1835 р. була скасована фортеця, в 1880-х рр. – закрито порт, який за старих часів мав особливе значення в торгівлі з Польщею.
Міської землі - 43585 дес., з них ріллі - 29072 дес., садибної (враховуючи місто) - 1097. Частина міських жителів займається хліборобством, городництвом і садівництвом (362 дес.). Первісне населення міста утворилося із приписаних до казенної верфі робітників і з колодників, засланих сюди на примусові роботи. До 1 січня 1900 р. жителів 72451 (36243 чол., 36208 жін.), разом із передмістями (Північним, Забалкою, Сухарним і Військовим). Жителі розміщуються в 7200 дворах.
713 торговельно-промислових підприємств, із загальним оборотом в 16 млн. руб. і щорічним прибутком до 11/2 млн. руб. (1889 р.); з них: торгівельних - 665, промислових - 36, пароплавних - 12. Фабрично-заводських і ремісничих закладів 246, з виробництвом на 6 млн. руб. і 2600 робітниками; з них найбільших - 53, з виробництвом в 5 млн. руб. і з 1100 робітниками, що одержують щорічно до 280 тис. руб. заробітної плати: 5 парових млинів (до 700 тис. руб.), 5 лісопильних заводів з 525 паровими силами (2700 тис. руб.), тютюнова фабрика (197 тис. руб.), машинобудівний і чавуноливарний завод (145 тис. руб.) для виготовлення суден, казанів, локомобілів та ін. Лісопильний завод експортує в Батум до 6 млн. ящиків для гасу (40% всієї потреби), а також ящики для фініків у Персію). Херсон раніше славився шерстомийнями, з яких нині залишилася лише одна (з виробництвом 25 тис. руб.).
14 цукерово-пряникових закладів. Складів різних товарів - 38, крамниць - 738, місць продажу вина та спирту - до 40; споживається всього до 64 тис. відер (на душу міського населення - 0,91 відра); витрата з душі 6 руб. 41 коп. 2 ярмарки, з яких на головну Троїцьку (з 1808 р.) привозиться товарів і приганяється худоби на 170 тис. руб. У шістдесятих роках Херсон був складовим місцем для товарів, що відправляють на інші пристані по р. Дніпру, але з розвитком залізничної мережі, яка обійшла місто, з погіршенням судноплавства через Дніпровські пороги та з закриттям місцевої митниці торгівельне значення міста впало. Тільки з 1900-1902 р. починається знову устаткування Херсонського порту, з поглибленням (до 22 футів) дніпровських гирл. Нині кількість прихожих буксирних пароплавів не перевищує 172, з 707 буксирувальними судами (1900), що йдуть - 184, з 722 судами. Взагалі приходять 1243 судна (з 2381/2 тис. тонн), ідуть - 1199 (з 239 тис. тонн). Малим каботажем привозиться 4614 тис. пудів різних товарів, вивозиться - 25245 тис. пудів, головним чином хлібів (151/2 млн. пудів).
У Херсоні - відділення державного і селянського поземельного банків, міський суспільний банк (заснований в 1875 р. з основним капіталом в 20 тис. руб.; внесків - до 623,4 тис. руб. [1899 р.]; позичок - 1245 тис. руб.), міське суспільство взаємного кредиту (засноване в 1874 р., з основним капіталом в 351/2 тис. руб.; внесків - 3233 тис. руб., позичок - до 2 млн. руб.), відділення орловського комерційного банку, комісіонерство російського для зовнішньої торгівлі банку; 2 банкірські контори; міське суспільство взаємного страхування від вогню; 13 агентств страхових товариств, 2 транспортні контори, 4 нотаріальні контори, Міський ломбард, 13 державних ощадних кас. Заборгованість міської нерухомості досягає 3 млн. руб.
Приходів православних 7, церков православних 16, єдиновірських 2, римсько-католицьких 1, євангелічно-лютеранська 1, 2 розкольницьких молитовних домів, 8 - єврейських; 4 єврейських і 1 караїмська синагоги. До 60% всіх жителів - православні.
Чоловіча й жіноча гімназії; реальне училище; 4-х класна чоловіча й 6-ти класна жіноча прогімназії; земське сільськогосподарське училище з дослідним полем і садом (Спаським), розведеним ще з ініціативи князя Потьомкіна; учительська семінарія, з начальною при ній школою; чоловіче духовне училище; земська фельдшерська школа; морехідні класи; 6-ти класне й 2-х класне міські училища (перше - з ремісничим відділенням); 10 первісних шкіл; церковнопарафіяльна школа; 4 школи грамотності; школа при земському сирітському будинку; євангелічно-лютеранська церковнопарафіяльна школа; римсько-католицька школа; єврейська реміснича школа; 12 приватних початкових училищ; єврейська "талмуд-тора"; хедери. Учнів до 3000 хлопчиків і 1500 дівчаток.
5 друкарень, 7 книжкових крамниць, 6 бібліотек; філіальне відділення Херсонської громадської бібліотеки, що має до 25 тис. томів; метеорологічна станція; археологічний музей з багатими результатами місцевих розкопок (греко-скіфського й кочового періодів).
Лікарень - 8, з них одна земська для душевнохворих, із землеробською колонією; 3 лікарні; 5 аптек; 12 аптекарських магазинів; 52 лікаря; міський санітарний персонал - лікар, хімік і 3 санітарних наглядачі; 6 зубних лікарів. В 15 верстах від міста - лікувальне озеро із земською грязелікарнею й лікарем.
Благодійні, просвітницькі й учені товариства: Херсонське Крестовоздвиженське братство; товариство Херсонських лікарів; музично-драматичний гурток, товариство рахівників, товариство прикажчиків і вільне пожежне; губернські піклування про народну тверезість і дитячих притулків; Миколаївський притулок для дівчаток; Червоний Хрест із общиною сестер милосердя; Херсонське благодійне товариство із притулком для старих жінок, будинком працьовитості й нічліжним притулком для хлопчиків; земський сирітський будинок і будиночок для підкидьків міські: нічліжний притулок і дешева їдальня; єврейська богадільня, піклування про недостатніх учнів чоловічої гімназії; товариство для допомоги нужденним учням у чоловічій і жіночій прогімназіях.
Видаються щомісячний журнал (земський) і 2 газети; при "Херсонських Губ. Відомостях" - "Сільськогосподарський Листок", орган Херсонського товариства сільського господарства.
Поромна переправа через р. Кошову; 7 пристаней; 7 агентств пароплавних товариств. Влітку пароплавне сполучення з Одесою, Миколаєвом, Очаковом, Алешками, Голою Пристанню й нагору по р. Дніпру до міста Олександрівська, зимою - диліжанси в міста Миколаїв і Берислав. 59,3 верст телефонних повідомлень. Керування роботами по очищенню дніпровських гирл, судноплавна дистанція й канцелярія завідуючого каботажним судноплавством.
Пам'ятники старовини: палац імператриці Катерини II; Єкатерининський собор (113 років), вибудуваний князем Потьомкіним з його могилою (1791 р.); у соборі, під почесним балдахіном, крісло імператриці, що відвідала Херсон в 1787 р.; у ризниці - вишита нею власноруч риза. Іконопис собору - роботи Боровиковського; деякі лики святих - точні зображення імператриці й державних діячів її часу. Усередині залишків земляних стін колишньої фортеці монументи й могили героїв Очакова й Кілії (Корсакова, Моллера-Закомельського, молдавського князя Россета, принца А. Вюртембергського, Мартинова). 2 пам'ятники в місті: кн. Потьомкіну-Таврійському й Джону Говарду, що помер у Херсоні.
Міських доходів 389 тис. руб. (1899), у т.ч. від міського нерухомого майна 331 тис. руб. Витрат 395 тис. руб., у т.ч. на утримання урядових закладів - 70 тис. руб., міського керування - 52 тис. руб., на навчальні заклади - 49 тис. руб., лікарську частину 13 тис. руб., благодійну частину - 71/2 тис. руб., міський благоустрій - 61 тис. руб. Біля міста, по балках, гарні сади й вербовий ліс, штучно розведений на 100 дес. болота.
А. Мурашкінцев.
Энциклопедический словарь / Изд. Брокгауз Ф.А. и Эфрон И.А. – Т.73. – СПб. - 1903. - С.175-178.
