ДІЯЧІ, ЯКІ ЗРОБИЛИ ЗНАЧНИЙ ВНЕСОК У РОЗВИТОК ХЕРСОНА
|
|
ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1739-1791) - російський державний діяч, генерал-фельдмаршал, з 1776 р. - новоросійський азовський та астраханський генерал-губернатор. Під його керівництвом здійснювалась політика заселення та економічного засвоєння Північного Причорномор'я, будувались міста Херсон, Миколаїв, Севастополь, Катеринослав, створювався Чорноморський флот. Похований в Катерининському соборі в Херсоні. |
 |
ГАННІБАЛ ІВАН АБРАМОВИЧ (1735-1801) - син арапа Петра І Ібрагіма /Абрама/ Ганнібала, двоюрідний дід О.С.Пушкіна, генерал-цейхмейстср. з 1779 р. - генерал-поручик. 25 липня 1778 р. указом Катерини II призначений головним командиром Херсонської фортеці. Брав участь у створенні першого плану Херсона, керував будівництвом корабельної верфі та міста у 1778-1783pp. |
 |
КОРСАКОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ (1749-1788) - інженер-полковник, у 1784 р. призначений командиром будівництва Херсонської фортеці. Учасник російсько-турецької війни 1787-1791 pp., загинув під час облоги Очакова, похований біля Катерининського собору в Херсоні. |
 |
СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ (1730-1800) - видатний російський військовий діяч, генералісимус /1799/. Неодноразово перебував у Херсоні в 80-х pp. XVIII ст. Напередодні російсько-турецької війни, у серпні 1787 р. був призначений командувати військами при Херсоні та Кінбурні. Керував укріпленням Херсонської фортеці та підступів до Херсона. Перемога під Кінбурном 1 жовтня 1787 p., одержана російськими військами на чолі з Суворовим відвернула небезпеку від Херсона. У 1792-94 pp. У Херсоні розміщувалася штаб-квартира Суворова. |
 |
УШАКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ (1744-1817) - видатний російський флотоводець, адмірал. Вперше прибув до Херсона влітку 1783 р. з Балтійського флоту на чолі екіпажу корабля “Святий Павел". Прийняв енергійні заходи по боротьбі з чумою, яка на той час охопила місто. За це був нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня. У 1787-1788 pp. в Херсоні Ушаков проводив бойові, навчання Лиманської флотилії, яка невдовзі розбила турецькі кораблі на Дніпровсько-Бузькому лимані. |
 |
БІЛИЙ СИДІР ГНАТОВИЧ (30-ті рр. XVIII ст. –1788) – представник запорозької козацької старшини. У 1787 р. Разом з А.А.Головатим створює в Херсоні та інших містах формування Війська вільних козаків з колишніх запорожців (з 1788 р. – Чорноморське козацьке місто). Помер у 1788 р. Після смертельного поранення у битві між російським та турецьким флотом на Дніпровсько-Бузькому лимані. |
 |
ГОВАРД ДЖОН (1726-1790) - англійський гуманіст, філантроп громадський діяч, шериф графства Бедфорд у Великобританії (з 1773 р.) . У 60-80-х pp. вивчав стан госпіталів та лікарень для бідних, стан в'язнів у тюрмах Європи. Основоположник руху за гуманізацію тюремно-виховної системи. У 1789 р. приїхав у Росію, виконуючи свою гуманістичну місію, безкорисливо допомагав хворим. Помер і похований в Херсоні. |
 |
САМОЙЛОВИЧ (СУЩИНСЬКИЙ) ДАНИЛО САМОЙЛОВИЧ (1744-1805) український лікар, основоположник вітчизняної епідеміології. Член 12 іноземних академій наук. Активний учасник боротьби з епідемією чуми в Херсоні /1784 p./, організував карантин та лікування хворих, створив Херсонську корпорацію лікарів. |
| барон де СЕН-ЖОЗЕФ АНТУАН (1749-1826) - французький негоціант (купець). У 1782 р. відкрив перший в Херсоні іноземний торговий дім (фірма Антуана), започаткував морські торговельні зв'язки між Францією, Італією, Іспанією та Росією через Херсонський порт. | |
| КАЛАГЕОРІЙ ІВАН ХРИСТОФОРОВИЧ – дійсний статський радник, Херсонський віце-губернатор (1814-1816 pp.). Особливу увагу в своїй діяльності приділяв розвитку освіти. За його ініціативою 12 березня 1815р. в Херсоні було відкрито перший середній учбовий заклад - Херсонську чоловічу гімназію (нині школа-гімназія №20). | |
 |
ВАДОН ЄВГЕН (ЕЖЕН) ЙОСИПОВИЧ - представник родини французьких емігрантів, яка оселилась на Півдні України наприкінці XVIII ст., технік, промисловець. Засновник чавуноливарного та механічного заводу (1855 p.) в Херсоні, суднобудівної верфі /поч. 70-х pp. XIX ст. Таким чином, його можна назвати фундатором сучасного суднобудування в Херсоні. |
 |
КЛУШИН ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ - Херсонський цивільний губернатор /1861-1868 pp./. На Херсонщині відзначився, як активний провідник у життя Положень про скасування кріпосництва. Багато дбав про благоустрій Херсона, вирішення соціальних проблем міста. Під час губернаторства П.М.Клушина було в основному проведене замощення (брукування) вулиць та площ Херсона, до проведення водогону була збудована водокачка, закладались парки. Клушин заснував Херсонські міські громадські збори. Міська громада нагородила його почесним званням "першого громадянина міста Херсона". |
 |
ВОЛОХІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ - представник херсонської родини землевласників та підприємців. Потомствений почесний громадянин, відомий земській діяч. У 1868 – 1874 рр. голова Херсонської земської управи. В 1872 – 1875 рр. – Херсонський міський голова. Під час його головування міська дума прийняла важливі рішення про відкриття в Херсоні міського громадського банку, відділу Державного банку. У Херсоні відкрились декілька нових учбових закладів: сільськогосподарське училище, фельдшерська школа, учительська семінарія та інші. О. І. Волохін був широко відомий значними доброчинними внесками, відкрив на свої кошти лікарню в Тягинці та інші. На знак пошани одну з вулиць Херсона було названо його ім’ям Волохинська (нині частина вул. Червонофлотської). |
| ТЕРЕЩЕНКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ - Херсонський міський голова на протязі 1875-1893 рр. За його головування та ініціативою проведено роботи по створенню глибоководного фарватера від гирла Дніпра до Херсона, що дозволило повернути нашому місту статус морського порту. В.Г Терещенко дбав про розвиток освіти та культури, завдяки його діяльності було відкрито 5 початкових училищ, реальне училище, на свої кошти створив декілька стипендій для малозабезпечених учнів гімназій. При його сприянні будувались театр, міська бібліотека ( один з засновників заступник міської голови М. С. Беккер), створювався музей. | |
 |
ГОЗАДІНОВА МАРІЯ ІВАНІВНА (1831-1898) педагог, громадський діяч, засновниця (разом з сестрами Софією та Оленою) та директор першої Херсонської жіночої гімназії. Освітня та суспільна діяльність сестер Гозадінових на протязі більш як півстоліття вагомо впливала на формування цілих поколінь херсонців. |
| ТРОПІН МИХАЙЛО ОПАНАСОВИЧ, ТРОПІН ІВАН ОПАНАСОВИЧ - представники відомої херсонської старообрядницької родини доброчинники. Побудували в Херсоні старообрядницьку церков на Забалці, засновники безкоштовної лікарні в Херсоні (Тропінка) відкритої у 1914 році. Брали активну участь у діяльності виборних органів міського самоврядування. | |
 |
СКАДОВСьКИЙ ГЕОРГІЙ ЛЬВОВИЧ (1847–1919) – Херсонського повіту. Дійсний статський радник. Діяльність його була разюче різноманітною: розробка дешевої й ефективної вакцини проти сибірської виразки, пропаганда передових методів обробки землі, створення показових ділянок. |
 |
ГОШКЕВИЧ ВІКТОР ІВАНОВИЧ (1860-1928) - херсонський суспільний діяч, археолог, засновник Херсонського музею старовини (нині Херсонський краєзнавчий музей) в 1890 р. Зробив великий внесок у розвиток земської статистики. В 1898-1906 рр. видавав і редагував газету “Юг”, яка мала демократичний напрямок. |
 |
ШЕНФІНКЕЛЬ ВІРА КОСТЯНТИНІВНА (1867-1928) – більш, ніж 40 років свого життя присвятила Херсонській громадській бібліотеці. Багато років була її директором. Брала активну участь в організації двох філій бібліотеки: воєнно-форштатського й забалківського. В 20-і роки зіграла велику роль у формуванні мережі сільських бібліотек на Херсонщині. Увійшла в історію бібліотечної справи як бібліограф, укладач друкованих каталогів бібліотеки й бібліографічних покажчиків. |
 |
ПАЧОСЬКИЙ ЙОСИП КОНРАДОВИЧ (1864-1942) відомий вчений біолог, громадський діяч, засновник Херсонського музею природи (1897 р.). Один з фундаторів природоохоронного руху на Півдні України. |
 |
ТАРЛЕ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ (1875-1955) – відомий історик, публіцист, академік АН СРСР. Народився в Херсоні , закінчив І чоловічу гімназію. У 1896 р. отримав диплом історико - філологічного факультету Київського університету. З 1917 р. – професор Петроградського університету, потім ЛДУ МДУ. Автор монографій з історій Франції та Росії. Дослідницьку роботу поєднував з великою публіцистичною роботою. Лауреат Державних премій СРСР у 1942, 1943, 1946 рр. Нагороджений 3 орденами Леніна. |
|
ШОРР ЯКОВ ФЕДОРОВИЧ (1863-1929) - лікар. Народився в Херсоні, закінчив І чоловічу гімназію, потім Дерпський університет. 40 років пропрацював лікарем у Херсоні. Через глибокі пізнання в медицині та гуманне відношення до хворих користувався великим авторитетом у херсонців. У 1917р. був обраний гласним міської Думи. |
|
 |
ЛАВРЕНЬОВ БОРИС АНДРІЙОВИЧ (1891-1959) - відомий російський письменник, автор багатьох прозових і драматичних творів. Народився у Херсоні, де у 1911 році розпочалася його творча діяльність. Закінчив І чоловічу гімназію та у 1915 р. юридичний факультет Московського університету. Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями. Лауреат Державної премії СРСР у 1946, 1950 pp. Помер і похований у м. Москві. |
 |
АНДРІЄНКО-НЕЧИТАЙЛО МИХАЙЛО ТЕОДОРОВИЧ (1894-1982) талановитий український живописець та літератор (прозаїк-новеліст). Народився у Херсоні, закінчив І чоловічу гімназію. У 20-ті роки емігрував за кордон. З 1923 по 1982 pp. жив і працював у Парижі. Учасник художніх виставок у Херсоні та зарубіжжі. Помер і похований у Парижі. |
 |
ШОВКУНЕНКО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1884-1974) . Визначний український живописець, народний художник СРСР (з 1944 p.), дійсний член Академії мистецтв СРСР. Народився у м. Херсоні, живопису навчався в Одесі і Петербурзі. Учасник численних виставок. Викладав у художніх навчальних закладах Одеси і Києва. З 1935 р. - професор. Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченко. Помер і похований у м. Києві. |
 |
KУPHAKOB ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ (1887-1977) - відомий український живописець. Народився у Херсоні, у 1916 p.закінчив Київське художнє училище. 3 1919 р на протязі багатьох років викладав у Херсоні малювання і креслення. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1967 p.). Помер і похований у м. Херсоні в 1977 р. |
